«На будь-якій техніці і їздив, і ремонтував — немає різниці, яка машина», — каже військовий.
Разом із побратимами він регулярно виїжджає ближче до лінії фронту, де виконує ремонтні роботи. За його словами, іноді доводиться працювати на дуже малій відстані від бойових позицій: «Бувало, працювали і за 500, і за 200 метрів».
Роботи проводять обережно — переважно вночі або за складних погодних умов. На місці оцінюють стан техніки: якщо можливо, лагодять одразу, якщо ні — евакуюють.
До війська «Сандаль» долучився добровільно у 2020 році. Після навчання в Десні вже невдовзі виконував завдання поблизу Авдіївки.
У мирному житті він — фермер. Починав із занедбаних хат у селі, поступово розширив господарство до близько 60 гектарів:
«Починав просто — скуповував у селі покинуті хати за копійки. Прибирав, розчищав, зносив і засівав. Хата за хатою. Потім почав купувати паї. Помаленьку, помаленьку — і набралося десь 60 гектарів. Соя, пшениця».
Господарством військовий керує дистанційно — по відеозв’язку. «Є кум, якого списали після поранення в 2016-му. Він займається і своєю землею, і моєю. Сам на фронті, а земля росте».
Окрім цього, боєць заздалегідь купив будинки для кожної дитини. Поки діти ще школярі, там живуть переселенці з Луганщини та Курахового. «Сандаль» сам допомагав їм виїхати звідти.
«Мрію швидше повернутись додому, до сім’ї, і щоб ця війна вже скінчилась», — додає боєць.
Цікаві факти про храм про Спасо-Преображенський кафедральний собор у Білій Церкві.
Коментувати post