Президент Володимир Зеленський неодноразово закликав союзників надати Україні літаки F-16. Про те, чому ці винищувачі так необхідні Повітряним силам України, якої кількості літаків потребує наша країна та яку роль відіграє надання F-16 на полі бою розповів в інтерв’ю «Телебаченню Торонто» пілот українського винищувача МІГ-29 Джус, пише DEV.UA.
Чим F-16 відрізняється від літаків, які зараз є в Україні
«Якщо його розглядати як літак, то майже нічим. Якщо його розглядати як зброю — то грандіозно», — каже Джус.
Довідка про F-16
F-16 — однодвигунний багатофункціональний легкий винищувач, який компанія General Dynamics 1976 року розробила для Повітряних сил США. F-16 — один із наймасовіших літаків свого класу. З моменту розроблення виготовили понад 4000 машин різних модифікацій.
Перша функція винищувача — протидія повітряному нападу (повітря-повітря), чи то крилаті ракети, шахіди, бомбардувальники, штурмувальники, вертольоти.
Можливості МіГ 29 або СУ 27, які є зараз на озброєнні в Україні, для цих завдань украй обмежені. Оскільки з 80-х років у них практично не змінювалося обладнання. Лише мінімальна модернізація.
«На той момент бортові радари взагалі не закладалися для протидії шахідам», — розповідає Джус.
І пілотам зараз доводиться витискувати з літаків максимум, хоча вони просто для цих завдань не пристосовані.
Протидія крилатим ракетам — теж на межі технічних можливостей старих літаків. А на F-16 стоять більш досконалі РЛС і набагато досконаліші ракети. І знищення цих цілей буде набагато ефективніше.
Ситуація на передку
На передку в українських пілотів є ще більш серйозний супротивник — винищувачі СУ-35, МІГ-31 та навіть СУ-30, який трохи меншого рівня.
«Прямі повітряні сутички з ними — на межі суїциду… Шансів на те, щоб вижити, украй мало», — підкреслює пілот.
Усе впирається в радіолокаційний приціл і безпосередньо ракету, якої можна вражати ворога.
«Наші ракети робити це ефективно та безпечно для нас не можуть», — підкреслює він.
Ракети обмежені як за дальністю, так і за принципом своєї дії. На них встановлені напівактивні головки самонаведення. Тому, щоб ракета долетіла до цілі, ціль треба до останньої секунди підсвічувати власним радаром.
«Тобто я маю летіти на ворога», — відмічає Джус.
Ворогу ж це робити не треба. Він випускає свої ракети з активними боєголовками самонаведення з вбудованим радаром.
«Слава Богу, що їхні ракети неідеальні, їхні радіолокаційні приціли теж неідеальні. І ми маємо доволі насичене ППО», — каже він.
Наступ
Під час наступальних операцій у пілотів немає високоточного озброєння по наземних цілях.
«Ми не можемо ефективно допомогти своїй піхоті», — підкреслює Джус.
Тому, як він каже, місії, які зараз виконують СУ-25 та іноді СУ-24 у тилу ворога — «це грандіозно небезпечно і, на жаль, недостатньо ефективно». Це некеровані боєприпаси, усе залежить від умінь льотчика.
Що дає F-16
F-16 дасть змогу проводити хірургічно точні атаки не тільки на землі та в окупованих містах, але й на морі, де він може використовувати ракети Гарпун. Ефект атаки буде набагато більш несподіваним, ніж він наземних установок.
Крім цього, F-16 мають сучасні системи РЕБ, які здатні глушити як ППО ворога, так і системи літаків.
Скільки F-16 потрібно
Мінімальна потреба — це ескадрилья (12–24 літаки F-16). Тоді вона зможе повноцінно функціонувати. Це старт.
«Нам таких ескадрилій потрібна певна кількість», — каже пілот.
Discussion about this post