Нову школу в Чайках на Київщині будують вже п’ятий рік – і з кожним новим тендером вона стає все більше схожою не на освітній заклад, а на глибоку бюджетну яму. Переможець тендера – незмінний. Як і ціни, які викликають подив навіть у досвідчених кошторисників. Учасник змагання – один. Компанія та сама, що вже фігурувала у кримінальному провадженні щодо махінацій із підрядами. І так, знову – завищені ціни, знайомі прізвища і повна відсутність конкуренції. Як будують школу на мільйони – і хто на цьому заробляє? Читайте у нашій щотижневій рубриці «Вражаюча закупівля».
У березні Борщагівська сільська рада оголосила новий тендер на завершення будівництва школи в селі Чайки. У системі Prozorro з’явився контракт вартістю 140,9 мільйона гривень, які планують витратити з місцевого бюджету. Завершення обіцяють до травня 2026 року.
Йдеться про залишки робіт на об’єкті, який будують ще з 2021 року. Школа з проєктною місткістю 750 учнів мала б стати зразковою: з лабораторіями, тиром, актовим залом, укриттям на 287 осіб і навіть повноцінним харчоблоком. Та за чотири роки будівництво неодноразово гальмувало, а витрати зростали.
Перший контракт на 288,67 млн грн уклали з ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів». Саме тоді експерти фіксували підозріло завищені ціни – зокрема на утеплювач, який закладали у 10-20 разів дорожче за ринок. Втім, підрядник залишився той самий, і вже в червні 2024 року з ним уклали ще одну угоду – на 143,33 млн грн. Від цієї суми наразі виконано менше половини. Загальна вартість робіт, які вже профінансували, складає 312,87 млн грн. І це ще не кінець.
Згідно з новим тендером, тепер потрібно доробити зовнішнє електропостачання, газові мережі, проїзди, тротуари, стадіон, насосну станцію, блочну котельню, облаштувати територію та зробити зовнішнє освітлення.
Переможець тендера
Підряд на завершення будівництва школи в селі Чайки без жодної конкуренції отримало ПрАТ «Агробудмеханізація», запропонувавши ціну 140,87 млн грн. Фірма з Борисполя, створена ще в 1996 році, входить до будівельної імперії Шалімових – батька й сина, які не лише контролюють низку підрядних структур, а й мають політичну кришу: Ігор Шалімов нині депутат від «Слуги народу» у Бориспільській міськраді.
Цікаво, що ця сама компанія вже фігурувала в кримінальному провадженні за зловживання владою або службовим становищем. У 2017 році прокуратура отримала дозвіл на доступ до документів управління ЖКГ Бориспільської міськради у справі, де Агробудмеханізація фігурувала серед компаній, яким штучно забезпечували перемоги в тендерах. Мова йшла про прямі вказівки з боку чиновників Бориспільської РДА та міськради, підроблені документи, допуск пов’язаних учасників, усунення конкурентів і масове привласнення бюджетних коштів.
Прокурори вказували: чиновники впливали на членів тендерних комітетів, аби забезпечити перемоги «своїм». Далі – знайомий сценарій: підписання договорів, завищені кошториси, підроблені акти виконаних робіт, реєстри послуг і платежі за невиконані або частково виконані роботи.
Компанія Шалімових – не новачок у бюджетному пирозі. За даними YouControl, вона вже виграла 52 державні закупівлі на майже мільярд гривень, а її найбільшим замовником є все та ж Борщагівська сільрада.
Цінова пропозиція
Бітуми нафтові дорожні у тендерній документації до школи в Чайках раптом виявилися дорожчими, ніж у державних закупівлях для укриття в геріатричному пансіонаті. Якщо в Бердичеві за тонну бітуму платили 28 908 гривень, то тут – вже 32 899 (тут і далі ціни без ПДВ). За 1,86 тонни (а саме стільки планують купити) підрядник хоче отримати 61 тисячу гривень. Якби купували за ціною з іншого держтендера, сума була б майже 54 тисячі. На рівному місці – переплата понад 7 тисяч гривень. Націнка – майже 14%.
Але справжній апетит проявився на синтетичній траві. За квадратний метр штучного покриття підрядник хоче 655,80 гривень. Для порівняння: у відкритому магазині «Polmall» точно така ж трава коштує 173 гривні. Різниця – понад втричі. І якщо порахувати загальну площу, яку планують застелити – а це 3556,8 кв. м – то замість 616 тисяч гривень із бюджету викочують понад 2,3 мільйона. На рівному місці — переплата у фантастичні 1,7 мільйона гривень. Націнка – захмарні 278%.
Ще один приклад – бетонне кільце для колодязя. В магазині «Київбуд» воно коштує 2916 гривень, у тендерній документації – вже 4721. Таких кілець планують закупити 12, а це означає: замість 35 тисяч гривень заплатять понад 56 тисяч. Переплата – 21,6 тисячі гривень. Націнка – майже 62%. Бетон, з якого, здається, ліплять не інженерні споруди, а схеми.
Лоток для відведення води підрядник хоче придбати за 6009,26 грн, тоді як у магазині «Impex-group» аналогічний комплект коштує 355 грн. Це не просто завищення – це ціновий апокаліпсис. Планують придбати 256 штук, що тягне з бюджету 1 538 370,56 грн. При адекватному підході можна було б витратити 90 880 грн. Різниця – 1 447 490,56 грн, а націнка – понад 1593%. Це вже не крадіжка – це злісний фінансовий сюрреалізм.
Не менш вражає ситуація з бортовими каменями. У тендері ціна за один – 303,26 грн, а в магазині «Metkonbud» – 162,5 грн. Закупити планують 963 штуки, тобто замість 292 039,38 грн реально було б заплатити 156 487,5 грн. Різниця – 135 551,88 грн, а націнка – 86,6%.
Гумову крихту у магазині «Makguma» продають по 9,50 гривень за кілограм. Але в тендерній документації її чомусь вирішили купувати по 18,03 грн – майже вдвічі дорожче. Загальна вага – 11 836,72 кг. Тобто з бюджету хочуть витратити 213 тисяч гривень, хоча при ринковому підході вистачило б на 113 тисяч. Переплата – майже 100 тисяч гривень, а націнка – 88%.
А тепер – ще одна бетонна історія. Блоки ФБС, з яких зводять фундаменти, стіни, підпірки. У тендері вказано: 2255,77 грн за штуку. У магазині «Ковальська» – 1500 грн. Закуповують 14 штук, тобто реальна ціна мала б бути 21 000 гривень, а буде – 31 580 гривень. З повітря створюється ще понад 10 тисяч грн різниці, націнка 50%.
Висновок
Школу ще не добудували – а вона вже стала символом. Не сучасної освіти, не інфраструктурного прориву, а хронічної хвороби українських закупівель: жадібності, безконтрольності та кругової поруки. І поки громада Чайок чекає на відкриття нового навчального закладу, підрядники з багаторічним шлейфом кримінальних справ перетворюють бюджет на персональне джерело доходу. Цеглина до цеглини – і мільйон до мільйона. Вони будують не школу – вони зводять собі фінансові поверхи.
Школа в Чайках – це не про освіту. Це – про безкарність. Про схеми, які повторюються з року в рік під одні й ті самі прізвища. Про тендери, в яких виграє не найкращий, а «свій». І про бюджет, який не вкладають у майбутнє, а спокійно зливають у минуле.
Читайте також: Реабілітація на мільйони: хто заробляє на ремонтах у Київській лікарні №12
Фото: «Новини Бучі», Prozorro, Clarity Project.
Discussion about this post