30 добровольців загинуло, захищаючи територіальну цілісність України в боях з російськими окупантами на Макарівщині. Сьогодні до вашої уваги розповідь про одного з Героїв – Андрія Головченка. Спогадами про Захисника з ІА П’ятий портал поділилися рідні та побратими Добровольця.
Андрій Олександрович ГОЛОВЧЕНКО народився 15 травня 1984 року, в смт Макарів Київської області. Малим, відвідував дошкільний навчальний заклад «Теремок» у Макарові. Атестат про повну середню освіту отримав у Макарівській середній школі № 1 (нині Макарівський ліцей № 1). Вступив до Немішаєвського фахового коледжу. Відчуваючи обов’язок перед країною, у травні 2022 року, Андрій Олександрович залишив навчання і пішов служити до лав Збройних сил України. Службу проходив у місті Золотоноша Черкаської області. У жовтні 2004 року, після демобілізації, повернувся в Макарів та працював охоронцем.
У червні 2006 р. одружився з дівчиною Юлією. У подружжя народилося двоє дітей: син Дмитро (2009 р.н.) та донька Анастасія (2014 р.н.).
Революція Гідності
Коли розпочалася Революція Гідності Андрій Головченко проявив свій патріотичний обов’язок, допомагав людям, возив гуманітарну допомогу. Андрій Олександрович був людиною честі та глибокого патріотизму. Заради своєї країни він без вагань пожертвував усім, що мав.
Андрій Головченко виховував сина Дмитра спираючись на моральні цінності, якими керувався сам. Він завжди був прикладом для сина справжньої мужності та сили, не лише у великій боротьбі, а й у повсякденному житті. З раннього дитинства він учив Дмитра бути чесним, пояснював чому так важливо дотримуватись слова і чому відвага – це не просто готовність іти в бій, а здатність стояти за правду.
Футбольні вершини
У мирний час одним із захоплень Андрія Головченка був футбол. Свою спортивну кар’єру він розпочав у ФК «Іскра» Наливайківка. Згодом перейшов до ФК «Макарів». Завжди грав на позиції центрального захисника. Граючи у Макарові, Андрій Олександрович став:
– володарем Кубку Макарівського району (2011 та 2012 рр.),
– чемпіоном Макарівщини (2011 та 2015 рр.),
– володарем Суперкубку Макарівщини (2011 р.),
– чемпіоном Макарівського району з футзалу (2012 р.),
– володарем Кубку Небесної сотні (2014 р.).
Захист рідної землі
У найскладніші часи, коли Макарівщина стала одним із полів запеклих боїв російсько-української війни, Андрій Головченко «Баранчик» разом з побратимами став на захист рідної землі. Його мужність надихала інших, і він завжди був готовий стати першим у найнебезпечніші моменти, щоб підтримати товаришів та захистити мирне життя тих, хто залишився вдома. У найтемніші часи, коли навколо лунали постріли та вибухи, він пішов уперед з непохитною вірою в перемогу. Андрій Головченко завжди говорив, що захищає не лише землю, а й людей, які йому дорогі, – родину, друзів, усіх українців, які вірять у краще майбутнє.
Його боротьба є прикладом боротьби всього українського народу. Він знав, що кожен крок, кожен прожитий день, наближає нашу Перемогу. Андрій Олександрович завжди вірив у краще майбутнє України, і заради цього віддав найдорожче – своє життя. Його відданість і самопожертва стали прикладом для всіх, хто сьогодні продовжує цю боротьбу.
Після вторгнення на територію Макарівщини рашистів дружина Андрія з дітьми виїхала до Польщі. Син Дмитро згадує, як почув телефонну розмову мами з дідусем і вона, крізь сльози, сказала, що тата більше немає. У ту мить у Дмитра все обірвалося. Цей біль був нестерпний, не схожий ні на що інше – розривав душу, захоплював думку. Втрата рідної людини, втрата батька – це щось неймовірно важке, що залишає глибоку рану, яку неможливо загоїти.
Мінометний обстріл
Один із друзів і побратимів «Баранчика» Михайло Маліновський згадує: «
Коментувати post