30 травня у Палаці культури «Енергетик» відбувся Вечір пам’яті та вшанування до Дня Героя Української міської територіальної громади. Ця подія об’єднала родини наших полеглих Захисників і Захисниць, військовослужбовців, представників влади та жителів громади.
Усі разом ми зібралися, щоб віддати шану тим, хто поклав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх, хто не повернувся з бою. А під час перегляду відеоролика «Небесне військо Української територіальної громади» кожен згадав Героїв-земляків, чиї імена назавжди вписані в історію нашого краю.
Найважчою частиною вечора стала церемонія вручення відзнак «Почесний громадянин Української міської територіальної громади» (посмертно). Ці нагороди — символ безмежної вдячності громади за мужність, самопожертву та вірність Україні — передали рідним полеглих воїнів.
Цього вечора високе звання було присвоєно:
Ігорю Вадимовичу Білозьорову;
Валентину Ігоровичу Заваженку;
Сергію Анатолійовичу Захарову;
Олександру Анатолійовичу Калініченку;
Андрію Миколайовичу Кустову;
Дмитру Львовичу Левітіну;
Сергію Юрійовичу Носкову;
Вадиму Борисовичу Петренку;
Олександру Олександровичу Питайчуку.
Сьогодення диктує свої умови: під час зустрічі пролунав сигнал повітряної тривоги, і програму довелося тимчасово призупинити. Проте одразу після відбою люди повернулися до зали, адже наш обов’язок пам’ятати — сильніший за ворожі загрози.
У другій частині вечора на екрані з’явилися обличчя та історії жителів нашої громади, які зараз вважаються зниклими безвісти. Цей відеоряд вкотре нагадав усім про страшну ціну нашої свободи та про родини, які щодня живуть між надією і невимовним болем невідомості.
Сльози на очах присутніх було важко стримати, коли зі сцени зазвучали листи та звернення матерів і дружин загиблих воїнів, а також рідних тих, кого досі чекають удома. У кожному слові відчувалися глибока любов, туга, але водночас — неймовірна незламність і віра.
Цей вечір став ще одним нагадуванням: пам’ять про наших Героїв живе не лише в офіційних нагородах чи граніті меморіалів. Вона живе в наших серцях. Наш спільний обов’язок — повсякчас підтримувати родини Захисників і бути гідними подвигу тих, хто віддав за нас усе.
Вічна пам’ять і слава Героям України!
Коментувати post