Еболавірусна інфекція – тяжке захворювання, яке нерідко завершується летально, повідомляють у ВООЗ.
Генеральний директор Організації Тедрос Аданом Гебреїсус заявив, що теперішня ситуація “викликає глибоке занепокоєння”.
“Ми знаємо, що епідемія там набагато більша. Наразі є майже 750 підозрілих випадків і 177 підозрілих смертей”, – повідомив очільник ВООЗ.
За даними міжнародних медіа, вірус уже вийшов за межі Африки. Громадянина США, який заразився Еболою у Конго, евакуювали до спеціалізованого ізоляційного відділення клініки Charité у Берліні. Ще кількох людей, які контактували з ним, перевезли до Німеччини та Чехії.
У Європейському центрі профілактики та контролю захворювань (ECDC) наголошують: попри появу випадків у Європі, ризик для населення країн ЄС наразі залишається “дуже низьким”. Там пояснюють, що вірус не передається повітряно-крапельним шляхом, а лише через прямий контакт із кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.
Як пояснює українська епідеміологиня Анна Костів, нинішній спалах спричинив один із найнебезпечніших різновидів вірусу – Бундібуджо.
“Вірус Ебола має кілька видів. Зараз ідеться саме про штам Бундібуджо, який викликає великі спалахи у Демократичній Республіці Конго та Уганді”, – пояснює фахівчиня.
За словами Анни Костів, смертність від Еболи залишається однією з найвищих серед інфекційних захворювань.
“Відсоток летальності складає від 60 до 90%. Це надзвичайно небезпечна інфекція з вираженим геморагічним синдромом”, – каже епідеміологиня.
Вона пояснює: вірус передається як від диких тварин до людини, так і між людьми — через кров, та біологічні рідини.
“Найбільшу небезпеку становлять люди, які контактують із хворими, а також медичні працівники. Передача може відбуватися через пошкоджену шкіру, слизові оболонки або будь-які рідини організму”, – зазначає Анна Костів.
Перші симптоми часто нагадують звичайну вірусну інфекцію, що ускладнює ранню діагностику.
“Захворювання починається раптово: температура може підніматися до 40 градусів, виникають сильний головний біль, м’язовий біль, біль у горлі. Уже на другий-третій день з’являються блювання, проноси, а далі – геморагічні прояви та кровотечі”, – пояснює вона.
В Україні аналізи на Еболу проводить лише вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров’я МОЗ у Києві.
Водночас, за словами епідеміологині, ризик поширення вірусу в Україні наразі невисокий.
Тривогу викликає те, що особливого лікування від Еболи наразі немає. Медики застосовують симптоматичну терапію та симптоматичне лікування.
І вакцини саме проти штаму Бундібуджо поки не існує. За словами Анни Костів, на її розробку може знадобитись не менше півроку.
Навіть під час найбільшої епідемії Еболи 2014–2016 років у Європі зафіксували лише поодинокі завезені випадки, більшість із яких стосувалися спеціально евакуйованих пацієнтів. Масового поширення вірусу тоді не сталося. А вперше еболавірусна інфекція заявила про себе в 1976 році у Судані та Конго.
Як і сигнал тривоги: хвилину мовчання в Україні оголошуватимуть через системи оповіщення по всіх районах.
Коментувати post