Купити рекламу
Столиця Чехії Прага вдвічі менша за Київ і вп’ятеро більша за Париж. Це популярне місто серед туристів і цифрових кочівників. Перших приваблюють історичні міські краєвиди, які вже понад чверть століття захищені ЮНЕСКО разом із загальною панорамою міста. Других – низький фіксований податок на дохід, який ввели, щоб позбутися бюрократії.
На Прагу, як і на всю Чехію, відчутно вплинула війна в Україні. Рівень інфляції тут один із найвищих у Європі. Крім того, країна прийняла більш як 480 тисяч переселенців й опинилася за цим показником на третьому місці після Польщі й Німеччини, що суттєво вплинуло на вартість житла.
Ми поговорили з українками, що переїхали до Праги до й після повномасштабного вторгнення, а також з уродженцем міста, і дізналися, скільки коштує життя в чеській столиці у 2023-му.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Donate
Житло
У самому центрі Праги в історичних будинках подекуди живуть старі мешканці міста, водночас значну частину квартир здають туристам, тож вартість довгострокової оренди тут висока. До того ж практично немає зелених зон, а вулиці вузькі й людні – помешкання для тривалого проживання в центрі не винаймають.
У віддалених від центру районах типова панельна забудова часів соціалізму межує з сучасними ЖК, приватним сектором і таунхаусами. Доволі популярний формат житла – дво- або триповерхові віли, поділені на кілька квартир. У таких будинках зазвичай живе близько п’яти сімей, кожна має свою ділянку на прибудинковій території, де можна займатися садівництвом. Більшість віл були зведені на початку 20 століття й розташовані ближче до центру, у мікрорайонах, що вважаються престижними. Водночас таке помешкання можуть дозволити собі й студенти, які найчастіше ділять квартири на кількох людей. Наприклад, престижний район Бубенеч водночас вважається районом студентів, які часто оселяються тут через те, що поблизу розташований Чеський технічний університет.
Офіційний прожитковий мінімум
16 тисяч крон / 670 євро
Скромний дохід
20–25 тисяч крон / 850–1000 євро
Середній дохід
45–50 тисяч крон / 1880–2000 євро
Високий дохід
від 60–70 тисяч крон / 2500–3000 євро
Шерити помешкання – популярний спосіб оренди не лише серед студентів. Самостійно винаймати квартиру в Празі людині із середнім доходом складно, кажуть місцеві. До того ж ціни на житло помітно виросли з початком повномасштабної війни в Україні через наплив переселенців. Середня ціна за дві кімнати й кухню – 20 тисяч крон [800 євро]. Кімната в спільному помешканні або квартира-студія із суміщеними спальнею, вітальнею й кухнею обійдеться вдвічі дешевше.
Купити квартиру в Празі для середньостатистичного мешканця майже завжди означає взяти іпотеку на 15–20 років, ціни на житло стартують від 8–10 мільйонів крон [330–420 тисяч євро]. На околицях міста ціни нижчі, у районах на кшталт Černý Most. Найдорожчі райони – історичні передмістя, як-от: Голешовіце, Карлін, Виногради. Десь посередині – Žižkov і Hloubětín.
Валерія
живе в Чехії чотири роки, проєктна менеджерка у неприбутковій організації
Ми винаймаємо квартиру разом із чоловіком, платимо 20 тисяч крон за дві кімнати й кухню, це разом із комунальними. У порівнянні з іншими пропозиціями, які я бачила у 2022-му, це досить добре. На помешкання в нас іде чверть сімейного бюджету. Ми живемо в районі Прага 8, у мікрорайоні Лібень, у будинку, якому вже більше ста років. Можна сказати, що це «друге коло» від центру. Ближче до центру квартира коштувала б щонайменше 24–25 тисяч крон [1000–1050 євро].
Аліна
живе в Празі рік, працює баристою
Я живу в кімнаті з подругою, загалом у нас трикімнатна квартира, у двох інших кімнатах чешки. Їм по 28 років, ландшафтні дизайнерки. Житло в Празі відчутно дорожче, ніж у Києві. У Києві я знімала студію в центрі, на Саксаганського, вона коштувала 400 євро. Тут за таку вартість я орендую кімнату в новому районі.
Ян
місцевий житель, працює системним адміністратором у мережі онлайн-аптек, має дружину і трирічного сина
Ми з дружиною оформили іпотеку кілька років тому. Якби робили це зараз, з нинішнім рівнем інфляції, це було б дуже складно. Покупка квартири тут останні півтора року просто не має сенсу, тому що ціни надто високі, необґрунтовані. Я, хоч і працюю в IT, але, як технічний спеціаліст, маю зарплатню меншу, ніж розробники. На покупку квартири ми взяли іпотеку на 30 років. У нас фіксована процентна ставка – 2,5%, платимо приблизно 14 000 крон [585 євро] на місяць. Квартира розташована в новому районі, але не на околицях міста, а десь посередині між ними й центром. Коли ми купували квартиру, вона ще тільки була в проєкті. Маємо три кімнати, кухня суміщена з вітальнею, а також дві ванні кімнати. Якби ми мали таку саму іпотеку, але з нинішніми процентними ставками, ми б платили майже 30 000 крон [1250 євро]. Зараз більш змістовно виглядає оренда квартири.
Комунальні послуги
У Празі працює система завдатку за комунальні послуги. Упродовж півріччя або року ти сплачуєш фіксовану суму на свій розсуд, і лише в кінці цього періоду можеш дізнатися реальну вартість того обсягу, який ти спожив. Власники помешкань, які здають в оренду, часто просять орендарів самостійно укладати договір із компаніями, що постачають електроенергію й газ. Мінімальної суми завдатку немає. А якщо переплатив, наприкінці року тобі повернуть різницю.
Вартість комунальних послуг може помітно відрізнятися залежно від будинку. По-перше, постачальника електрики й газу можна обирати самостійно – на ринку немає монополістів. Крім того, якщо в українських містах здебільшого користуються централізованою системою опалення, у Празі це рідкість. Система опалення в більшості будинків своя: хтось користується газовим котлом, в інших – електричне опалення.
У старих будинках комунікації часто проблемні. Замикання дротів, прорив труб, пліснява – жителі чеської столиці з цим також стикаються.
Ліна
виїхала до Праги після початку повномасштабної війни разом із донькою
Я собі обрала, що платитиму 3000 крон [125 євро] за газ і 2000 крон [85 євро] за електрику, але це поки що пальцем у небо. На лічильнику я, звісно, бачу, скільки споживаю, однак, щоб вирахувати точну вартість, потрібно провести дуже складні математичні розрахунки. Ще 4000 крон [165 євро] завдатку я плачу власниці квартири за використання холодної води, загальний простір і вивезення сміття. Чи я переплатила, чи ні, дізнаюся в лютому.
Валерія
У нас комунальні платежі взяла на себе власниця квартири. Загалом комунальні послуги нам обходяться десь у 3200 крон [135 євро]: електрика, газ і вивезення сміття. Але нас уже попередили, що електрика й газ подорожчали, тож, можливо, доведеться доплатити. Одного разу я доплачувала 1000 крон [40 євро] в кінці року, і це було не так вже й боляче, але що буде цьогоріч, я не знаю.
Транспорт
Основа громадської транспортної системи в Празі – метро й трамваї. Празька трамвайна мережа – одна з найбільших у Європі. Завдяки ній мешканці міста відчувають себе мобільними, навіть якщо живуть ближче до околиць міста. На кількох найбільш завантажених маршрутах інтервали руху між трамваями – чотири хвилини. Мережа метро складається з трьох ліній, кожна з яких сполучає береги Праги, розділені річкою Влтавою.
«Віддаленість району ми звикли визначати за наявністю метро. Якщо до району доїжджає метро, значить, це не так уже й далеко. Якщо немає метро, тоді виникає питання, чи є трамвай. Якщо є трамвай, окей, теж непогано. Якщо туди ходять тільки автобуси, значить, так, це вже десь на задвірках»,
– розповідає Ян.
У місті діє єдиний квиток на весь громадський транспорт: метро, трамваї, автобуси, міську електричку, а також поромні переправи. Разовий проїзд тривалістю 30 хвилин коштує 30 крон [1,25 євро], однак місцеві не користуються такими квитками, а купують проїзні на кілька місяців або рік, це дозволяє економити. Проїзний на три місяці коштує 1500 крон [60 євро]. Довгострокові проїзні тривалістю від місяця виглядають як посвідчення особи, на них обов’язково є фото власника. Для дітей до 15 років проїзд безоплатний. Штраф за безквитковий проїзд – 800 крон [35 євро], на таку ж суму можуть оштрафувати пасажира, який їсть або п’є каву в транспорті.
Велоінфраструктура в центрі міста не розвинена. Велодоріжки частіше облаштовують у віддалених районах, де вони виконують рекреаційну функцію, на роботу ними не їздять.
Автівками для поїздок у межах міста жителі Праги також користуються нечасто завдяки розвиненій системі громадського транспорту. До того ж є труднощі з паркуванням. У місті практично немає зон, де можна паркуватися безоплатно. Для нерезидентів вартість паркування може становити від 40 до 80 крон [1,7–3,5 євро] за годину залежно від зони. Резиденти мають значну знижку на постійні паркомісця, для них це коштує приблизно 60 євро на рік. Якщо ти не місцевий, доведеться сплачувати приблизно 100 євро на рік.
Із сервісів замовлення автівок в місті працюють міжнародні Bolt та Uber, однак тарифи в Празі в кілька разів вищі, ніж в Україні.
Ян
Я сумую за сервісом Uklon, яким я користувався, коли жив кілька років в Україні. Мені подобалося, що, коли я не хотів довго чекати, то просто міг підняти ціну, і хтось одразу відгукувався. А якщо був не проти зачекати хвилин 20, то поїздка могла обійтися дуже дешево. Тут немає подібних алгоритмів. І ціни на таксі в Празі набагато вищі. Проти того, скільки це коштує тут, поїздки в Україні були практично безоплатні, уп’ятеро дешевші.
Валерія
Для мого чоловіка виїхати в центр на машині – це стрес, він ніколи на це не піде. У чоловіка немає прописки в Празі, він із Моравії, тому він не може паркуватися на більшості місць у центрі. Треба шукати зону, де можна заплатити за паркування погодинно, але їх мало, і вони завжди зайняті. Ми їздимо на машині тільки на прогулянки за місто. Відповідно, витрачаємо не дуже багато, приблизно 3000 крон [125 євро] на місяць на бензин. Також раз на рік ти маєш зробити внесок на обслуговування автомагістралей, якщо ти ними користуєшся, це коштує 1500 крон [60 євро].
Ліна
Я постійно користуюся електричкою, це дуже зручний транспорт. Поїзди курсують також у передмістя. Якщо тобі потрібно за місто і твій квиток не покриває ці зони, ти просто доплачуєш на вході.
Харчування
Чехія – не аграрна країна, овочі й фрукти в супермаркетах здебільшого імпортовані, відповідно, вони дорожчі й насичені консервантами, що впливає й на смакові якості. Ще одна проблемна категорія продуктів – риба й морепродукти. Асортимент у магазинах не великий, а ціни на рибу значно вищі, ніж у європейських країнах, що мають вихід до моря. Також у Празі не продають слабосолений лосось, лише копчений. Є фермерські ринки, де можна знайти свіжі овочі в сезон, однак, на відміну від українських, у Празі ринки відвідують здебільшого люди з доходом вище середнього. Вихід – міські садки, це заняття доволі популярне серед жителів Праги, які у вихідні люблять збиратися в community gardens на барбекю й свіжі овочі.
Із популярних мереж супермаркетів найдорожча німецька мережа Kaufland, водночас там найбільший вибір товарів. У середньому ціновому сегменті – Albert і Tesco. Про британську Tesco місцеві часто говорять, що це найкраще в місті співвідношення ціни і якості. Найдешевші продукти в Lidl і Billa, однак там можна натрапити на протерміновані товари.
Майже всюди є веганські продукти: тофу, сейтан, рослинне молоко і йогурти. У популярних фастфудах, як-от McDonald’s і Burger King, можна знайти рослинне меню. Big Mac меню в McDonald’s коштує 165 крон [7 євро], меню із веганським бургером – 185 крон [7,7 євро].
Є також кілька локальних популярних мережевих закладів швидкого харчування, як-от Bageterie Boulevard, Ugo Freshbar і Costa Coffee.
Валерія
За 200 крон [8 євро] у центрі можна купити собі ланч, якщо до нього взяти ще супч чи чай, то це буде десь 250 крон [10 євро]. У дешевих їдальнях можна пообідати за 150–180 крон [6–7,5 євро], це вважається «дешево й сердито», і це рівень гірший, ніж, скажімо, «Пузата хата» в Україні. Можна натрапити й на ланчі за 120–130 крон [5–5,5 євро] у центрі, однак у такі заклади зазвичай великі черги.
Ліна
Недорого можна поїсти у в’єтнамців. Якщо йдеться про заклади, я, наприклад, найчастіше харчуюся у фошних – забігайлівках, де готують фо й пад-тай. Тут у Празі велике ком’юніті в’єтнамців, і в них свої заклади. Також вони тримають майже всі продуктові магазинчики. У кожному районі є їхні Potraviny й Večerka. В’єтнамці працюють майже до опівночі й на всі свята, на відміну від великих мереж, які закон зобов’язує зачинятися.
Ціни на продукти в Празі вищі, ніж, наприклад, у Києві. Моя сестра приїздила сюди з Барселони й також була у шоці від вартості продуктів. Походи в заклади ввечері чи у вихідні стали тут для мене рідкістю, хоча в Україні це було звичним.
Медицина
У Чехії обов’язкове медичне страхування. За дітей, студентів, мам у декреті й пенсіонерів платить держава. Роботодавці роблять внески на медичне страхування із заробітної плати працівників. Приватні підприємці мусять робити щомісячні авансові страхові внески в розмірі 2600 крон [110 євро], не працевлаштовані – 2200 крон [90 євро], якщо вони не стоять на обліку в центрі зайнятості.
Державні медичні заклади пропонують широкий спектр послуг, водночас до вузьких спеціалістів великі черги, записуватися на прийом потрібно за три–чотири місяці.
Страхування покриває також покупку більшості ліків і стоматологічні послуги, зокрема, чекап і рентген раз на рік. Якщо пломбуєш зуб, держава покриє найдешевшу пломбу, однак здебільшого чехи все ж звертаються до приватних стоматологій. Там базова гігієна, як-от зняття каменів, коштує в середньому 2000–2500 крон [85–100 євро], пломбування – не менш як 2500–3000 крон [100–125 євро].
Валерія
Головний плюс страхування в тому, що в найскладніших випадках ти можеш покладатися на державу. Наприклад, життєво важливі операції або лікування раку покриває держава. Навіть якщо йдеться про пів мільйона крон [20 000 євро] за хіміотерапію. Чехи, які постарше, говорили мені, що завдяки цьому почуваються в безпеці, вони знають, що за найгіршого можливого сценарію отримають допомогу.
Ліна
Тут так само ти обираєш свого лікаря, підписуєш декларацію. Але багато лікарів не можуть приймати нових пацієнтів, вони перевантажені. Звісно, вони готові прийняти за живою чергою, якщо дитина, наприклад, захворіла, однак треба бути готовим, що стояти в ній доведеться три–чотири години.
Б’юті-процедури
Стрижка на волосся середньої довжини в Празі коштує від 1000 крон [40 євро], і це не модельна, а звичайне вкорочення. Послуги українських майстринь зазвичай дорожчі, бо вони тут мають репутацію більш якісних.
Фарбування волосся в один тон обійдеться в близько 3000 крон [125 євро] для каре, складне фарбування коштує дорожче. За манікюр із покриттям у салоні в середньому беруть 800 крон [35 євро].
Аліна
Я роблю манікюр в української майстрині, вона приймає клієнтів удома. За гігієну й нюдове покриття віддаю 450 крон. У євро це менше як 20, приблизно так само я платила й в Україні.
Дитячі потреби
Державні школи безоплатні, однак потрапити туди доволі складно через великі черги, зокрема й через збільшення кількості українців у країні внаслідок війни. Деякі діти не потрапили до шкіл, для них у Празі влаштовували гуртки й адаптаційні групи.
Є й приватні школи, але в місті їх не надто багато, оскільки ліцензію на освітні послуги отримати доволі складно. «У Празі немає шкіл, які працюють «під парасолькою» іншого ліцензованого закладу, як це буває в Україні», – відзначає Ліна. Навчання в приватній школі коштує в середньому 12 000 крон [500 євро] на місяць.
Аналогічна проблема щодо кількості місць із садочками, особливо гостро вона постає в нових районах. До моменту, коли з’явиться місце для дитини в державному закладі, батьки часто віддають дітей до приватних садків. Місяць навчання коштує від 8000 до 15 000 крон [330–625 євро].
Ліна
Тут так само ти обираєш свого лікаря, підписуєш декларацію. Але багато лікарів не можуть приймати нових пацієнтів, вони перевантажені. Звісно, вони готові прийняти за живою чергою, якщо дитина, наприклад, захворіла, однак треба бути готовим, що стояти в ній доведеться три–чотири години.
Ян
У центральних районах Праги немає проблем із садочками, місць для дітей достатньо. Узагалі-то муніципалітет зобов’язаний надати твоїй дитині місце в момент, коли їй виповнюється три роки. Але, на жаль, у реальному світі так не працює. У нових районах знайти місце в садку доволі складно, третина дітей у віці трьох років не може отримати місце в державних садочках. Тож доводиться звертатися до приватних. Коли дитині виповнюється 3,5–4 роки, знайти місце в державному садку вже більш реалістично, однак доти мусиш платити.
Дозвілля
Ліна
Великі мережеві кінотеатри є в усіх ТРЦ, там ціни вищі, зазвичай десь 250 крон [10,5 євро] за квиток. Одного разу ми з донькою пішли на мультик, заплатили за це 500 крон, і це без попкорну. Але в незалежних кінотеатрах, як-от Světozor або Edison, можна знайти квитки за 160–170 крон [7 євро].
Дозвілля в мене тут збагатилося завдяки музеям. Тут їх дуже багато, вони цікаві й доволі доступні, якщо порівняти з іншими способами культурного відпочинку. Для дітей вхід безоплатний, для дорослих вхід у міські музеї коштує в середньому 150 крон [6 євро]. Приватні колекції дорожчі, вартість квитків там доходить і до 300 крон [12 євро]. Також є дуже класна Народна галерея, у складі якої 11 будівель, туди можна купити абонемент. Наприклад, квиток на десять днів коштує 680 крон [28 євро].
Валерія
Можливостей для безоплатного дозвілля теж вистачає. У Празі розвинений хайкінг, є промарковані маршрути в околицях міста. Більшість місцевих обирає природу на вихідні. А взагалі за дві години ти можеш доїхати з Праги до будь-якого національного парку в Чехії. У місті популярний парк Stromovka, ще хороше місце Divoka Šarka – заповідник зі скелями, де можна займатися скелелазінням. Також там є громадський басейн, театр просто неба й дитячі майданчики.
Discussion about this post