Сі Цзіньпін виходить зі свого літака після прибуття в московський аеропорт Внуково, 20 березня 2023 року. (Anatoliy Zhdanov/Kommersant /AFP via Getty Images)
Сі Цзіньпін нещодавно “зіграв роль Супермена”. Саме так, образно кажучи, вчинив китайський диктатор, який “приніс мир” на Близький Схід, а тепер готується врегулювати війну між Росією та Україною. Принаймні, так повідомляють у Китаї.
Залишається тільки гадати, як спрацює угода зі зближення, яку він уклав між Іраном і Саудівською Аравією. Америка та Ізраїль, безумовно, дуже стурбовані, й багато хто побоюється, що ця «угода» призведе до прямо протилежного миру.
підтримати Велика Епоха (The Epoch Times) — це незалежне міжнародне видання без впливу будь-яких політичних чи економічних структур. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.
Аналогічно, чи переконає президента України Володимира Зеленського красномовство лідера Комуністичної партії Китаю (КПК) «обернути мечі на лемеші»?
Сі Цзіньпін, схоже, сигналізує, що американський супермен став старим і втомився, і що на його місце прийшов новий, більш енергійний китайський супермен.
Чи спрацює це?
Імовірно, це вже спрацювало з країнами, на які Сі Цзіньпін намагається справити враження. Країни Африки, Близького Сходу, Південної Америки та Азії, які вже перебувають в орбіті Китаю і доволі вороже ставляться до Америки, імовірно, бачать у КНР миротворця, який протистоїть американському «палію війни».
Хоча вкрай малоймовірно, що пропозиції Сі Цзіньпіна Зеленському призведуть до чогось путнього, він, імовірно, вже досяг своїх піар-цілей. Він повільно та вірно зміцнює позиції Китаю у світі, одночасно знижуючи позиції Америки.
Що ж раніше пішло не так?
Коли президент США Річард Ніксон і його держсекретар Генрі Кіссінджер відвідали Мао 1972 року, все виглядало багатообіцяльним. Вважалося, що Захід відкриє торгівлю з Китаєм, що Китай процвітатиме, що китайський народ захоче мати ті самі свободи, якими користуються на Заході, і що Китай зрештою стане ліберальною демократією. Справжній щасливий кінець.
Однак на ділі все вийшло інакше. План був докорінно помилковим. Можливо, китайці хотіли жити як на заході. Але китайська комуністична партія зовсім не хотіла цього.
Під керівництвом таких проникливих лідерів, як Ден Сяопін, китайська партійна держава зачаїлася і вичікувала. Вважається, що ці лідери свідомо підштовхували Захід до ідеї про те, що радянський і китайський комуністичні режими можуть бути протиставлені один одному, — план, який дав би змогу Китаю заручитися більшою підтримкою Заходу і значно збільшити свою економічну й військову міць.
Китай взяв у наївного Заходу все, що йому було потрібно, і став процвітати. Масивні інвестиції, торгівля з Америкою та іншими благодушними західними країнами дозволили йому розвиватися з надзвичайною швидкістю.
Сьогодні Сі Цзіньпін більше не відчуває необхідності бути скромним. Його дипломатія стає все більш наступальною, оскільки величезні території світу, що розвивається, переходять під контроль Пекіна.
Своєю новою роллю миротворця на Близькому Сході та в Україні лідер КПК говорить світові, що старий втомлений американський супермен має піти з дороги й дозволити новому енергійному супергерою взяти гору.
Ми не можемо сказати, чим все закінчиться, але повинні позбутися втручання КПК і розробити стратегії, щоб подібне не повторилося.
Автор: Брайан Гісбрехт
Думки, висловлені в цій статті, належать автору й не обов’язково відображають точку зору Epoch Times.
За матеріалами The Epoch Times
Discussion about this post