Заповіт – односторонній правочин, що набирає чинності лише після смерті заповідача.
Складається особисто, у письмовій формі,
посвідчується нотаріусом (або визначеними законом посадовими особами у виняткових випадках). Може безліч разів змінюватися/скасовуватися. Передбачена обов’язкова частка для неповнолітніх/непрацездатних дітей, непрацездатної вдови/вдівця та батьків.
Можливий заповідальний відказ (обов’язок спадкоємця надати майно/право іншій особі).
Спадковий договір – двостороння угода між відчужувачем і набувачем: останній зобов’язується виконати визначені дії (майнові/немайнові) до або після смерті відчужувача, натомість після смерті відчужувача отримує майно. Договір посвідчується нотаріально й реєструється у Спадковому реєстрі; на майно накладається заборона відчуження, а заповіт щодо цього майна є нікчемним. Набувач не відповідає за борги відчужувача.
Розірвання – лише за згодою сторін або в судовому порядку (за невиконання/неможливість виконання розпоряджень).
Воєнний стан: заповіти військових, правоохоронців і рятувальників можуть посвідчувати командири/начальники з подальшою
реєстрацією у Спадковому реєстрі (передбачено урядовими актами).
Як зазначили юристи, заповіт – вільне одноосібне волевиявлення на випадок смерті; спадковий договір – договірна модель із взаємними обов’язками, де право власності переходить набувачу після смерті відчужувача за умови виконання домовленостей.
Коментувати post