В Італії проходить референдум, який викликав гострі суперечки у суспільстві: італійцям пропонують скоротити термін проживання, необхідний для отримання громадянства, із 10 до 5 років.
Про це пише BBC.
Прихильники змін вважають це кроком до більшої справедливості для мільйонів людей, які роками живуть і працюють в Італії, але досі не мають права називатися італійцями.
39-річний Сонні Олуматі народився в Римі й усе життя прожив у країні, однак і досі має лише нігерійський паспорт. Через це він не може голосувати на референдумі. «Не мати громадянства — це як отримати відмову від своєї країни», — каже він.
Референдум був ініційований громадськими активістами та підтриманий низкою організацій. Якщо його підтримає 50% виборців, Італія зрівняється з більшістю європейських країн за вимогами до отримання громадянства. Однак уряд, очолюваний праворадикальною прем’єркою Джорджією Мелоні, закликає громадян ігнорувати голосування, називаючи чинний закон «чудовим і дуже відкритим».
Водночас прихильники реформ наголошують: йдеться не про полегшення критеріїв, а лише про скорочення терміну очікування. Усі вимоги щодо знання мови, постійного проживання та відсутності судимостей залишаться чинними.
Реформа насамперед стосується людей, які давно легально працюють в Італії — від працівників фабрик на півночі до доглядальниць у престижних районах Рима. Їхні діти також отримають право на громадянство.
За оцінками, нові правила одразу дозволять отримати громадянство 1,4 мільйонам людей.
«Ці люди живуть тут, працюють, платять податки. Настав час змінити ставлення до них: вони більше не чужі, а частина Італії», — каже Карла Таїбі з партії «Більше Європи», яка підтримує реформу.
Для таких людей відсутність громадянства — це не лише питання ідентичності, а й практичні проблеми. Наприклад, Сонні не може працювати на державній службі та мав труднощі навіть із отриманням водійського посвідчення. А під час участі у телевізійному шоу Fame Island йому довелося затриматися через проблеми з документами.
Прем’єрка Мелоні формально заявила, що відвідає виборчу дільницю «з поваги до виборчого процесу», але бюлетень не заповнить. За її словами, Італія вже надає громадянство більшій кількості іноземців, ніж більшість країн Європи — минулого року таких було 217 тисяч. Проте багато з них — це аргентинці італійського походження, які навіть не планують жити в Італії.
Її союзники з крайньої правої Ліги звинувачують організаторів референдуму у «розпродажу громадянства» та «знищенні італійської ідентичності».
Сонні ж вважає, що справжня причина — расизм. Його власну справу про надання громадянства тримають «у підвішеному стані» вже понад 20 років. «Вони не хочуть чорної імміграції — і ми це знаємо», — каже він.
Подібну історію має й Інсаф Дімассі, яка називає себе «італійкою без громадянства». Її батько приїхав до Італії на роботу, коли вона була немовлям, і родина отримала громадянство лише після її повноліття. Тепер Інсаф мусить подавати документи самостійно. «Мені 33, і якщо все буде добре — я стану італійкою років у 34», — з сумом зазначає вона.
Перед днем голосування студенти у Римі розмістили на площі великий напис: «Голосуйте «за» 8 і 9 червня». Проте шанси досягти необхідної явки у 50% залишаються мінімальними.
Сонні ж запевняє: незалежно від результатів референдуму боротьба лише починається. «Навіть якщо програємо зараз — ми залишимося тут і говоритимемо про наше місце в цій країні», — каже він.
Discussion about this post