Система управління арештованими та вилученими активами в Україні має шанс на докорінну трансформацію. Після ухвалення оновленого законодавства про АРМА з липня 2025 року держава суттєво змінює підхід до роботи з підприємствами, що потрапили під арешт і будуть вилучені у підсанкційних власників за рішеннями ВАКС.
Дотепер моделі управління, які застосовувало це агентство, часто призводили до втрати вартості бізнесів, руйнації виробничих процесів і фактичної утилізації компаній, що працюють. Хоча бюджет України міг отримати мільярди від їхньої діяльності чи продажу новим інвесторам. Із введенням нових законодавчих правил акцент у діяльності АРМА зміщується на збереження економічного потенціалу активів і створення умов для їхньої вигідної реалізації стратегічним інвесторам.
Що змінюють в роботі АРМА
Ключовою новацією стало запровадження в законодавстві поняття “складні активи” — єдині майнові комплекси, частки в статутному капіталі, паї, акції тощо. Найчастіше під цим розуміють підприємства, що працюють, і бізнеси, які мають виробничі потужності та налагоджений збут, забезпечують робочі місця українцям і сплату податків від своєї діяльності до бюджетів України.
Власники цих підприємств із різних причин опиняються під санкціями — від корупційних та інших кримінальних злочинів до належності та зв’язків з країною-агресоркою та її сателітами. І якраз арешт їхніх часток бізнесу з наступним вилученням у власність України через ВАКС — ефективний механізм не лише економічного покарання, але й усунення таких осіб від впливу на українські компанії. Варто пам’ятати головне: ці компанії — невід’ємна складова української економіки. Їхнє знищення шкідливе насамперед для української економіки, а не для власників, які знаходять на російській території чи десь в еміграції.
Саме для захисту інтересів української економіки відтепер рішення про подальшу долю таких складних активів не ухвалюватиметься одноосібно АРМА – це переходить до сфери відповідальності міжвідомчої комісії.
Це викликає оптимізм, бо попередня практика роботи АРМА не мала конкретних механізмів щодо роботи з умовними “золотими ложечками із Межигір’я”, які можна продати з аукціону як вироби чи сувеніри, та підприємствами, діяльність яких потребує кваліфікованого управління, контролю, а головне — нагляду за ефективністю управління.
Останні новини
- Категорія Новини
Акції невеликих оборонних компаній США стрімко зростають на тлі попиту на військові технології нового покоління
- Категорія Новини
Тестування “е-Нотаріату”: Нотаріальна палата заявила про витік персональних даних, Мін’юст заперечує
- Категорія Новини
Нові правила для бізнесу: оновлено перелік документів для перевірок Держпродспоживслужби
Всі новини
Щоб передані управителям бізнеси та підприємства зберігали економічну активність і цінність для майбутніх інвесторів, зокрема шляхом роздержавлення на приватизаційних аукціонах Фонду держмайна після вилучення таких підприємств чи активів у їхніх власників під санкціями.
Для підвищення ефективності та підконтрольності діяльності АРМА оновлене законодавство передбачає входження до складу спеціальної міжвідомчої комісії представників Мін’юсту, Фонду держмайна, Мінекономіки, НАЗК, урядових структур і незалежних експертів. Саме вона визначатиме оптимальну стратегію управління кожним складним активом — бізнесом чи підприємством: від тимчасового збереження операційної діяльності до підготовки до продажу.
Мета такої реформи очевидна — припинити практику, коли активи передавали випадковим або заангажованим управителям, які не мали досвіду або стимулу утримувати бізнес життєздатним. Ще гірше — коли бізнеси опинялись або ризикували опинитись в руках конкурентів, що створювало імовірність їхнього поглинання чи утилізації для розширення ринкової частки чи прибирання конкурента.
Помилки старої моделі управління арештованими активами
Необхідність таких змін стала очевидною після низки гучних провалів старої моделі управління. Один із найбільш показових прикладів — ПрАТ “Вінницяпобутхім”, виробник косметики та побутової хімії під брендом “Вухастик” (раніше — “Ушастый нянь”). Після передання підприємства в управління АРМА у 2022 році тодішнє керівництво агентства заявляло про 100 мільйонів гривень бюджетних надходжень, забезпечення сотень робочих місць і стабільну виробничу діяльність.
Проте фінансова звітність підприємства показала сумну картину. За 2023 рік компанія зафіксувала збиток понад 254 мільйони гривень, а у 2024 році втратили ще 4,1 мільйона. Обсяги реалізації продукції фактично впали до нуля, штат скоротився зі 160 працівників у 2021 році до трьох осіб (!!!) у 2024-му, а загальна заборгованість із виплати зарплати перевищила 9,4 мільйона гривень. Борг перед бюджетом зріс до 74,5 мільйона, перед Пенсійним фондом — до 2,7 мільйона, а прострочені кредиторські зобов’язання перед постачальниками та партнерами сягнули майже 40 мільйонів.
Фактичні результати управління виявилися далекими від заявлених успіхів. Олександр Лємєнов, засновник антикорупційної організації State Watch, оцінював ситуацію як роздачу компаній на розграбування та знищення конкурентам, як у випадку з “Аерок” та “Вінницяпобутхім”.”До війни 40 млн грн сплатили до бюджету. Буде знову 400 тис.?”, — наводив він приклад мізерної ефективності кейсадля держави.
Був великий виробник — і немає великого виробника
Ще один показовий кейс — виробник газоблоків “Аерок”, який до передання в управління АРМА у 2021 році був успішним великим бізнесом із доходом 1,83 мільярда гривень і оцінкою активів на рівні 2 мільярдів. Лише виробничі потужності, склади та запаси оцінювали в півтора мільярда гривень.
Після передання в управління підприємство фактично зупинило виробництво, його майно розкрадалося, а ринкову нішу швидко зайняли конкуренти. Перед приватизацією завод накопичив понад 110,8 млн грн боргів, що мав погасити покупець, Зрештою, “Аерок” був виставлений Фондом держмайна на продаж менш ніж за мільярд гривень.
Перетягування Gulliver: АРМА проти держбанків-кредиторів
Схожі проблеми виникали й з іншими активами, включно зі столичним торговим центром Gulliver, де через відсутність ефективного управління та затяжні судові спори держава втратила значну частину потенційних доходів.
І не лише напряму через нездатність попереднього керівництва АРМА організувати адекватне управління об’єктом. Є й непрямі — опосередковані втрати: державні-банки кредитори ТЦ Gulliver не можуть отримати його як заставу по кредитах, бо один із найдорожчих бізнес-об’єктів столиці “застряг” в АРМА.
Держбанкам загрожують збитки, які внаслідок “творчого” підходу АРМА до управління цим складним активом будуть покривати коштом українських платників податків — із бюджету.
Чи нашкодила така політика тодішнього менеджменту АРМА реальному власникові Gulliver під санкціями своїми діями? Швидше допомогла — зафіксувала об’єкт під контролем підсанкційного власника, заморозивши невизначену ситуацію на невизначений термін.
Шлях виходу із глухого кута
Головний наслідок старого підходу — руйнація бізнесів, що працюють, втрата робочих місць і суттєве знецінення активів, які держава могла б вигідно продати новим інвесторам. Це мільярди, втрачені для України.
Саме такі помилки заклали основу для нового курсу. Зміни в законодавстві, поява визначення поняття “складні активи” та створення міжвідомчої комісії фактично мають сформувати нові стандарти управління.
Відтепер для держави важливо не просто тимчасово адмініструвати вилучені компанії, а максимально зберігати їхню операційну цілісність, вартість і потенціал для майбутнього роздержавлення. Професійне управління бізнесами, що працюють, створює можливості для наповнення бюджету, залучення стратегічних інвесторів і захисту економічної цінності активів.
Нове керівництво АРМА отримало шанс на перезавантаження інституції, яка роками була джерелом конфліктів і критики, та зміну формального підходу до управління відповідними активами на державницький. Прозорі процедури, колегіальні рішення та фокус на інвестиційній привабливості активів мають забезпечити ефективність і результативність. А головне – дадуть змогу перейти до моделі професійного управління, де кожен переданий актив розглядається як ресурс із майбутньою ринковою вартістю. Саме відмова від хаотичних рішень, що перетворювали підприємства, які функціонують, на руїни, є критичною умовою для того, щоб зберегти економічний потенціал вилучених активів.
Важливо, що нові норми про колегіальне визначення долі складних активів міжвідомчою комісією набудуть чинності з 31 січня 2026 року. Саме вони мають стати запобіжником від непрозорих і хаотичних рішень. Водночас експерти сподіваються, що нове керівництво АРМА для захисту економічних інтересів України дочекається набуття чинності законодавчих вимог щодо складних активів, адже до того часу АРМА продовжує розпочаті попереднім керівництвом далекі від досконалості конкурсні процедури з усіма вадами застарілого законодавства. В експертних колах є впевненість, що тимчасово виконуюча обов’язки голови АРМА покладе край старим непрозорим підходам і зупинить інерційне повторення старих практик з їхніми помилками та провалами.
Якщо АРМА виправдає цю авансовану довіру, це буде важливий сигнал для бізнесу, інвесторів і суспільства, а також ознака того, що стратегічні активи нарешті працюватимуть на економіку, бюджет і народ України, а не перетворюватимуться на руїни внаслідок управлінської некомпетентності чиновників.
Коментувати post