Жорсткі санкції Західних країн без сумніву вдарили по економіці Росії. В січні Кремль через втрати нафтогазових надприбутків був змушений продавати юані на Московській біржі. Крім того, санкції суттєво обмежили доступ Росії до технологій, а російські олігархи втрачають активи. За рік війни в Україні економіка Росії постраждала не так сильно, як розраховували Україна та її союзники. А санкції матимуть дещо відкладений в часі ефект, тож найстрашніше для росіян ще попереду. Але чи зможе різке збідніння країни та її населення зупинити імперські амбіції диктатора?
Інтегруйте досвід Київстар, Uklon, Датагруп-Volia, Епіцентр на ще 12+ великих компаній для розвитку вашого бізнесу! 15 березня на Business Wisdom Summit топові управлінці вперше з початку війни зберуться разом офлайн та розкажуть, як відновити, зміцнити та масштабувати бізнес. Забронювати участь
Рік тому Росія почала повномасштабну війну проти України, яка в гібридній формі триває з 2014 року. Кремль готувався до цієї війни. Перед початком вторгнення росіяни сформували значні фінансові резерви та спровокували в Європі енергетичну кризу внаслідок якої ціни на газ кілька разів побили історичні рекорди. До початку повномасштабної війни в Україні росіяни контролювали 40% європейського газового ринку, що давало їм доволі потужний важіль впливу на європейську політику. А добудова та запуск газопроводу “Північний потік-2” мала посилити цей вплив.
Путін розраховував, що контролюючи поставки такого важливого ресурсу як газ він зможе впливати на добробут населення країн ЄС, а значить і на їх владу, котра на відміну від нього залежна від електорату. Однак попри сподівання диктатора лідери ЄС підтримали Україну в фінансовому та військовому плані, а також ввели санкції проти Росії у відповідь на вторгнення. Газовий шантаж росіян тривав усе літо, але до початку опалювального сезону Європі вдалося диверсифікувати поставки газу, а газопроводи “Північний потік-1” та “Північний потік-2”, котрі символізували владу Кремля над європейською енергетикою були підірвані. Таким чином за рік війни Кремль втратив вплив на політику ЄС.
Крім того, одразу після вторгнення західні країни ввели проти Росії санкції. Так США, ЄС та інші союзники майже одразу після вторгнення ввели проти агресора санкції. Однак попри це країни ЄС протягом року продовжували купувати російські енергоресурси, тож за пів року в умовах надвисоких цін росіяни заробили більше ніж витратили на війну. Обмежити надприбутки Кремля вдалося лише в кінці року ембарго та обмеженням ціни на нафту. Через ембарго на нафту та втрату європейського газового ринку вже в січні нафтогазові доходи кремля впали вдвічі.
Крім цього важливим фактором, що впливає на російську економіку є вихід звідти західних компаній. Одразу після війни великі компанії заявили про згортання інвестицій та вихід з Росії. Станом на січень 2023 року з 1400 компанії ЄС та G7 реально покинуло лише 9%. Однак вихід окремих компаній, таких великої четвірки нафтосервісних компаній або є доволі серйозним ударом по російській економіці. Так само як негативний ефект може спричинити масова еміграція після війни та оголошення мобілізації.
Для будь-якої країни яка веде війну вкрай важливим є здатність цю війну фінансувати. Тож в для нас в умовах війни є вкрай важливим якщо і не розвалити ворога економічно, то хоча б послабити його.
Останні новини
- Категорія Політика
МЗС Молдови відповіло на заяви РФ про підготовку “вторгнення України в Придністров’я”
- Категорія Політика
США виділять Україні ще $10 млрд допомоги: на що підуть кошти
- Категорія Події
ВійнаВійна Росіяни обстріляли маршрутку у Сумській області, є постраждалі
Всі новини
Після нафтового ембарго
Дохідна частина російського бюджету ще з часів СРСР дуже залежить від так званих “нафтогазових доходів”. Офіційно російський мінфін включає в цей термін надходження від податку на видобуток корисних копалин, податок на додатковий дохід від видобутку вуглеводневої сировини, а також акциз від нафтової сировини, що була відправлена на переробку. Неофіційно російські ділові ЗМІ додають сюди корпоративні податки нафтогазових гігантів(лідерство в податкових відрахуваннях до бюджету РФ от уже 20 років займають нафтогазові гіганти), ПДВ, дивіденди від державних компаній(дві третини дивідендів до бюджету РФ надходять саме від компаній, що працюють в нафтогазовій сфері).
У 2021 році залежність російського бюджету від нафтогазових доходів оцінювалась в 37%. А вже у 2022 році на фоні енергетичної кризи та надвисоких цін на газ, доля нафтогазових доходів зросла до 51%. В умовах, коли ціни на російську нафту є низькими, а видатки високими, може статися так, що дефіцит російського бюджету зросте, а агресор опиниться в доволі скрутному становищі. Готуючись до нафтового ембарго з ЄС росіяни диверсифікували експорт до Китаю та Індії, а також організували “тіньовий флот”, котрий дозволив їм продавати нафту в обхід санкції. Але це не врятувало Кремль і в січні нафтогазові доходи росіян впали вдвічі. Щоб компенсувати втрати Кремль був вимушений продавати валютні резерви.
Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович говорить, що в майбутньому можливе подальше вичерпання фінансових ресурсів, які росіяни накопичили, а також скорочення видобутку вуглеводнів через брак попиту.
“Щодо газу, то росіяни багато говорили про внутрішній ринок, інтенсивну газифікацію регіонів та плани будівництва трубопроводів в бік Китаю. Однак на практиці я не думаю що це може бути швидко реалізовано. Щодо нафти то вони самі заявили про те, що будуть скорочувати видобуток та консервувати родовища. Втрата точно буде і вони будуть вичерпувати ліквідну частину фонду національного добробуту і ті внутрішні ресурси які вони поки що можуть використовувати у вигляді податків та додаткових зборів”, – каже Ніцович.
За його словами, переорієнтація ринків збуту нафти та тіньовий флот також не врятують російську економіку від втрат. Нафта котра продається через в Індію чи Китай, а також через тіньовий флот продається з великими знижками до еталонного сорту Brent та за ціною котра є нижчою до встановленого цінового обмеження.
“Ідея граничних цін полягала в тому, щоб нафта продовжувала надходити на ринок, але Росія вже не мала тих прибутків. Тут дійсно треба нашим союзникам інтенсифікувати роботу з тим щоб слідкувати за дотриманням санкцій, забороняти суднам тіньового флоту перевантаження нафти у своїх територіальних водах, блокувати можливість обходу санкцій та граничних цін”, – говорить експерт.
Як Іран або Венесуела?
Економіст Павло Вернівський говорить, що попри падіння доходів від продажу вуглеводнів подушка безпеки у росіян є. Ще до війни Росія перевела значну частину своїх резервів з популярних валют таких як долари чи євро в менш популярні як золото або юані.
“За рік їх економіка не сильно просіла, падіння ВВП склало близько 2%. В нас часто забувають, що перші санкції проти Росії ввели ще у 2014 році. Тоді росіяни втративши доступ до західних товарів та технологій почали розвивати власне виробництво до прикладу фармацевтичне виробництво. Так, їх продукція неконкурентна в порівнянні з західними товарами, так вона низької якості, але вона є”, – каже Вернівський.
Він зазначає, що попри вихід з Росії західного бізнесу, росіяни змогли дещо компенсувати це падіння державними замовленнями. В них почало розвиватися внутрішнє виробництво військової та навколовійськової продукції націлене на задоволення попиту держави.
“Я б не переоцінював вплив санкцій на Путіна. Ми маємо приклад таких країн як Іран, Венесуела, Куба чи Північна Корея. Так там жахливі політичні режими, вони всі під санкціями, рівень життя вкрай низький, а населення бідне. Але не можна сказати, що економіки там нема. Ірану навіть вдалося створити військово-промисловий комплекс знаходячись під жорсткими санкціями”, – говорить експерт.
На його думку, Україні потрібно не розраховувати на розпад Росії чи падіння її економіки, а розвивати власну економіку та посилювати обороноздатність так, як це свого часу робив Ізраїль, що був оточений ворожими до нього арабськими країнами.
“Я думаю, для того, щоб Росія відмовилась від своїх намірів ми повинні стати сильнішими як у військовому, так і в економічному плані. Так росіяни зараз під санкціями, але ж для нас відкриті всі двері. Ми можемо отримати доступ до західних технологій та ринків збуту. Звісно бізнес намагається працювати навіть в умовах війни, але тут має бути й активність держави, а зараз її, нажаль, нема”, – каже економіст.
Директор спеціальних програм НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев говорить, що було б неправильно рахувати втрати Російської економіки від санкцій зараз оскільки сам ефект буде дещо віддаленим у часі, а зараз можна говорити лише про недоотримані прибутки Кремля.
“Помилкою було б вважати що ці санкції здатні обмежити фінансування війни в Україні. Вони спрямовані на обмеження можливості РФ впливати на світову політику, можливостей отримувати надприбутки від торгівлі сировинними товарами. Обмеженням геополітичних апетитів та ці санкції спрямовані на зменшення чи на скорочення кількості важелів впливу які може мати РФ на своїх сусідів”, – каже експерт.
Він зазначає, що важливим є той факт, що країни Європи ввели обмеження на торгівлю з агресором, навіть попри шкоду власній економіці. В іншому випадку нас могли б залишити сам на сам з ворогом як це було у випадку війни в Грузії у 2008 році. Також експерт зазначає, що Росія не зупинить війну через брак коштів.
“Росія величезна країна з великою кількістю ресурсів і всіми цими ресурсами розпоряджається одна людина. Зараз кремлівський диктатор замість того щоб перерозподіляти кошти для посилення добробуту громадян хоче використовувати їх як для задоволення своїх імперських фантазій. В них зараз велика кількість людей, котрі не мають ні грошей для нормального життя, ні перспектив. Всіх їх можна залучити до бойових дій, видати їм ржаві АК-74 зі складу і вони підуть воювати. Більшість з них загине, але деякі зможуть вбити наших військових. Все свідчить про те, що Росія вже програла цю війну. Але згадаймо, що 2 травня при штурмі Берліну загинуло багато радянських солдатів, хоча всі вже розуміли що війна скінчилася”, – говорить експерт.
Коментувати post