Купити рекламу
Згідно з дослідженнями, проведеними восени 2022 року, 42% українців почали спілкуватися українською більше, а 14% повністю перейшли на українську після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого. За день до цього – 23 лютого, після звернення Путіна про визнання псевдореспублік на території України багато українців, які до того залишалися російськомовними, зробили публічні заяви про перехід на українську. З того часу ця тенденція лише прогресує.
Ми поговорили з п’ятьма людьми, які перейшли на українську цього року про їхній досвід: які були складнощі, чому діти часом є стимулом, а часом, навпаки, – обмеженням під час переходу та які є лайфхаки є для того, щоб це сталося швидше і якнайпростіше.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Donate
Настя Зухвала
стендап-комікеса
На побутовому рівні я повністю перейшла на українську вже після 24 лютого. Хоча розмовляла українською й до того, а також перейшла на українську у творчості. Мій буферний період закінчився в травні 2022-го, з цього часу я вже не переходила на російську за жодних обставин. Думала, що це буде складно і я буду плутатись, але за кілька тижнів усе випрацювалося до автоматизму. Насправді плутатися часто починає співрозмовник, дехто зрештою починає відповідати українською. Це приємно.
Найважливішим у переході було, власне, усвідомити, наскільки це важливо. У процесі ескалації з боку Росії я з кожним днем розуміла, що мене мутить від російської і я не хочу нею користуватись. Розбираючись у цій темі, моя впевненість у цьому рішенні тільки зростала.
Найважливішим у переході було, власне, усвідомити, наскільки це важливо
Остаточно допомагає перемкнутися мовне середовище. Я не маю на увазі безпосередньо українськомовне оточення, я маю на увазі інтерфейси, український контент. Щоби вільно перейти, треба українізувати навколо себе все, що можна українізувати. Три-чотири місяці в мене пішло на те, щоб українізувати свої простори та послуговуватися тільки українською. Тепер російською я не послуговуюся ніде та за жодних обставин.
Мій головний лайфхак для переходу – це розуміння, навіщо я це роблю. Щойно з‘являється розуміння історичного та культурного контексту, а також усвідомлення того що мова – це і політичне, й економічне питання, проблеми з труднощами українізації відпадають.
Саша Жиляєв
маркетолог, підприємець, діджей
Мій лайфхак для переходу на українську – дивитися кіно
Я почав вести сторінку у фейсбуці винятково українською чи то у 2017-му, чи у 2018 році. Робив дні розмов українською на роботі та сам старався говорити українською доволі давно. Після 24 лютого намагаюся спілкуватися українською всюди, крім як із батьками, бо вони, на жаль, повністю російськомовні. Щоб зробити остаточний перехід, знадобилося усвідомлення, що це мова ворога, вбивць, гвалтівників і гидких імперіалістів.
Мій лайфхак для переходу на українську – дивитися кіно
У переході насправді для мене не було нічого складного. Головне – мати бажання. Я вивчав мову 30 років, тому складнощів особливих не було. Іноді буває, що в побуті проскакує російська, але будемо гнати то батогами.
Мій лайфхак для переходу на українську – дивитися кіно. По-перше, в Україні офігезний дубляж. По-друге, дуже швидко переходиш у розмові сам після того, як чуєш героїв на екрані.
Марина Батуринець
засновниця школи комунікацій Bazilik
У мене було кілька спроб перейти на українську. Уперше це сталося у старших класах школи, я тоді хотіла вступати на філологію, почала знайомитися з людьми, які там навчаються. І мені було доволі дивно усвідомити, що всі вони спілкуються українською. Хоча мені, російськомовній тоді, здавалося, що в моєму оточенні всі завжди говорять російською.
На зустрічах із ними я спілкувалася українською, яку вивчала лише в школі, бо батьки мої взагалі не розмовляли українською. І коли починала говорити українською вдома, батьки зустрічали це подивом, ніби зі мною щось не так. Я не те що не отримала підтримки, мене не сприйняли. І тоді я зірвалася та продовжила говорити російською.
Удруге я пробувала перейти 2014 року, після Євромайдану. Точніше, після анексії Криму. Я як волонтерка поїхала до Криму, коли його окуповували. Мені було важливо на власні очі побачити, що відбувається. Там я потрапила на літературний вечір, де читали вірші українською. І хтось викликав на нас рейд: омон чи місцеву міліцію. Тоді в Криму говорити українською було небезпечно – тобі могли відразу проломити голову. Коли повернулася додому, хотіла продовжувати говорити українською, але лінь, до того ж в оточенні майже не було українськомовних людей.
Для того, щоб повністю перейти, я відрізала будь-який російськомовний контент
Потім я намагалася перейти, коли Зеленський став президентом. Мене обурювало, що президент не дуже добре знає мову (хоча він швидко виправився), але й тоді треба було докладати зусиль, щоби говорити українською. Російською, здавалося, швидше та простіше. І мотивації не вистачало.
Основним стимулом переходу для мене став син. Коли він народився, я зрозуміла, що це наш шанс зробити так, щоби він ніколи навіть не чув російську. Поки він був зовсім маленький, ми дозволяли собі в побуті перемовитися російською, але в травні, коли йому було дев’ять місяців, ми заборонили російську вдома. Він буде першим поколінням у нашій сім’ї, хто не скаже, що його батьки говорили російською, і так історично склалося, що він російськомовний.
Зараз іноді буває складно. Коли втомлена, я можу довго підбирати слова. Бувають робочі зустрічі, на яких присутні люди, які не знають української. Але я не переходжу на російську. У випадку, якщо не можна говорити українською, я краще перейду на англійську, яка не є в мене вільною. Але краще тупитиму, ніж скажу хоча б слово російською. Те саме і з контентом – якщо на Netflix немає українських субтитрів до серіалу, а англійською я розумію не дуже добре, то я чекатиму, поки з’явиться озвучка чи субтитри.
Для того, щоб повністю перейти, я відрізала будь-який російськомовний контент. Навіть якщо хтось із друзів продовжує писати в соцмережах російською, я це не читаю. Стала набагато більше читати книжок українською. Прямо зараз читаю «Кайдашеву сім’ю» та «Гаррі Поттера». Розумію, що лише з книжок можу поповнювати словниковий запас. Звісно, видалила російську розкладку на клавіатурі та попросила Google не показувати мені контент російською мовою.
Міша Кацурін
ресторатор, дослідник їжі
Я перейшов на українську в серпні. Почав готуватися до знімань «Їжі Києва», займатися з викладачем, читати літературу українською, дивитися кіно. Найскладніше було те, що через брак словникового запасу я часто відчував себе шестирічною дитиною, якій зробили лоботомію. Коли мені хотілося сказати щось більш хитросплетене, ніж: «Привіт, я Міша», я відчував себе саме так.
Я ще не перемкнувся остаточно та часом у побуті користуюся російською, але її стає дедалі менше. Головний лайфхак, який допомагає мені вивчати та забарвлювати мову – література українською.
Юра Бездітний
співзасновник кав’ярні First Point Coffee
Направду я тривалий час комбінував рідну мову з нерідною. З батьками майже постійно говорив українською. Та й коли хтось звертався до мене рідною мовою – відразу із задоволенням спілкувався.
Я взагалі собі давно визначив за мету говорити лише рідною й англійською. Ще до загострення повномасштабної війни я всю професійну комунікацію перевів на українську, а після вторгнення перевів і побут.
Складно було просити сина перейти чи намагатися використовувати українську. Це і зараз час від часу проявляється. Але я ставлюся до всього, як до органічного процесу.
Через тиск нічого не вийде. Тому й усю команду кав’ярні я дуже прошу завжди комунікувати на рідній, але ставлюся терпляче до того, що комусь може бути складно. Я впевнений, що все вийде.
Мій лайфхак для переходу на українську – це дивитися та слухати наш контент
Процес остаточного переходу на вирішальній стадії: внутрішньо процес сприйняття відбувся, а зовні іноді бувають дрібні завтики. Для мене важливо перейти не через агресію, а через усвідомлення та прийняття, що мені це необхідно, що це одна з частин самоідентифікації.
Іноді в побуті, у сім’ї й колі друзів, які також ще в процесі переходу, стається так, що проскакує російська мова. Але дуже тішить те, що всі свідомо почали цей процес та одразу виправляються й намагаються говорити рідною мовою.
Мій лайфхак для переходу на українську – це дивитися та слухати наш контент. Дуже багато для цього зробив український дубляж фільмів. Пам’ятаю, скільки критики було на початку. А зараз не уявляю, як можна щось дивитися не рідною мовою.
Обкладинка: Анна Шакун
Discussion about this post