Суперліга
Головний тренер Київ-Баскета Дмитро Забірченко в інтервʼю YouTube-каналу Україна на часі поділився враженнями від сезону Суперліги 2023/24, який столичний клуб завершив із бронзою.
Загальні враження від сезону
В принципі, враження від чемпіонату залишились позитивні. Для мене було важко після розпаду Будівельника міняти команду по ходу сезону та приймати команду з негативним балансом перемог та поразок. Було важко не з фізичним та ігровим тонусом в команді, а з психологічним. Адже, коли я прийшов, я побачив, що команда була в психологічній ямі. Може ці три поразки в Черкасах так вплинули на стан гравців.
Наступний бабл був вже за 10 днів, тому треба було якомога швидше команду в емоційному плані підняти. Але хлопці молодці. Коли ми з тренером прийшли, зрозуміли, що можна працювати з командою, вносити якісь нововведення, хлопці слухали і робили. Був позитив, адже вони підхоплювали майже одразу те, що ми намагались внести в команду.
Історія Суперліги Favbet: всі MVP чемпіонату України за останні 15 років
Про очікування після переходу в Київ-Баскет
Я не можу сказати, що я не вірив, що ми можемо завоювати медалі, тому що я бачив, що хлопці працюють. І мене, в першу чергу, здивували американці, адже вони на кожну мою настанову відповідали: “Так, сер”, або “добре, тренер”. У них була дуже хороша робоча етика. Навіть у Дані Кінгзбі, який поїхав раніше, а також у Марканіса Хаймона також. По сприйняттю інформації — це одні з найкращих людей, з якими я працював.
Чи задоволений я місцем, яке ми посіли? Мабуть, так. Звичайно, хочеться більшого, ми всі хотіли зіграти в фіналі. Але, коли ти посідаєш третє місце в таблиці, у тебе немає переваги свого майданчика в фіналі. Якщо б так склалося, що ми грали б перший матч вдома… Але це вже демагогія — не будемо до неї опускатися. Є результат і я вважаю, що результат позитивний. Більшість хлопців вперше взяли медалі чемпіонату і тренерський склад теж, перейшовши з однієї команди в іншу, теж здобув медалі. Мені здається, для клуба це був позитивний результат.
Про причини 11 поразок в регулярному чемпіонаті
Я казав, про те, що ми погано тримали удар. Зараз рівень баскетболу в Україні не найвищий, тому зараз це гра ривків. Команда може видати супер-відрізок у 5-7 хвилин, але в наступні 5-7 хвилин команда не забиває та не захищається. Мабуть, це брак досвіду у більшості гравців. Коли на них починають тиснути, деякі просідають морально. З роками та досвідом вони краще триматимуть удар, краще відповідатимуть ударом на удар.
Іноді нам забивали важкі кидки після колосальної роботи в захисті. Таке трапляється в баскетболі, адже у нападу є м’яч і є це перевага. Але треба тримати удар і продовжувати працювати з такою ж самовіддачею, енергією в захисті, та з азартом в нападі, навіть, якщо вам забили важкий м’яч. Ми, в принципі, небагато в регулярці програли, адже коли ми прийшли в Київ-Баскет, у команди показник був 5-7, і по квітень зазнали лише чотирьох поразок.
Андрій Дроздов: Цей чемпіонат був найкращим за останні роки
Про значення домашнього майданчика для команди
Мені здається, це взагалі не дуже впливає. Ми подивились, що ми на виїзді проти господарів майданчиків майже не грали. Тобто до плей-оф у нас в основному були бабли, де ми не грали з господарями. І вперше в плей-оф ми зіткнулися із тим, що нам треба на виїзді грати з господарями. І я думав про те, як хлопці це переборять, адже ми грали проти господарів, вболівальникам дозволили повернутися на трибуни. Було вже трошки інакше. На когось трибуни позитивно впливають, на когось негативно — треба з цим боротися.
Про роботу арбітрів
Ми можемо бути незадоволені роботою арбітрів — це нормальна практика в спорті. Завжди сторона, що програє, буде незадоволена суддівством. Ми можемо помічати помилки арбітрів лише з одного боку — які проти тебе. Зазвичай ми не помічаємо помилок арбітрів на свою користь.
Я вважаю, що арбітри впоралися. Вони теж люди, звичайно, будуть мої емоції, емоції клуба — це нормальна практика. Ми стараємося не виносити спори в медіапростір. Але бувають ігри, коли важко… Була гра з Рівним наприкінці чемпіонату. Якщо подивитися, то ми могли стати другими. В тому ж турі Черкаси грають з Рівним в овертаймі і також програють. В мене велика повага до БК Рівне за ту роботу, яку клуб проробив по сезону, але ось так одна-дві гри можуть вирішити долю переваги свого майданчика в плей-оф. А з рівненським залом та їхніми вболівальниками — це дуже велика перевага для них. Я задоволений арбітражем в цьому сезоні, хоч у мене, як і у будь-якого тренера, будуть претензії.
Про розмови з легіонерами щодо війни в Україні
Так, на початку було дуже багато розмов. Даня Кінгзбі поїхав майже відразу — 19 чи 20 грудня. Навіть в першому турі, який ми приймали, у нього вже було пошкодження гомілкостопу, але він сказав, що не гратиме. На другий день він поїхав, його з командою вже не було, тому із ним у мене було мінімум розмов.
Хаймон поїхав, але ми хотіли його перепідписати. 29 грудня та 2 січня були масивні обстріли, на що він сказав, що в Штатах показують, що Київ під обстрілами і він не повертатиметься і шукатиме іншу команду. Ми почали шукати іншого гравця, нічого не знайшли і після черкаського баблу він повернувся, зʼїздив із нами на бабл в Южне. І коли ми були там, в Києві був прильоту по багатоповерхівці або поряд і знову йому почали дзвонити батьки. Він підійшов до мене і сказав, що у нього поганий моральний стан і він не знає, як грати. Я сказав, що прийму його рішення, але, якщо він залишиться, він має розуміти, що обстріли будуть і на це ми вплинути ніяк не зможемо. Спочатку він збирався грати, а потім ми підписали Скіру і я сказав, що не можу розраховувати на гравця, який може підвести мене в плей-оф. Тому ми сказали йому, щоб він шукав собі іншу команду і за обопільною згодою ми розірвали контракт.
Брентлі Байнум завжди був на позитиві. Ми намагалися із ним розмовляти, він казав: “Так ми граємо, але я боюся обстрілів”. Я казав йому: “Я теж боюся”. В його випадку дуже допомогло те, що він почав зустрічатися з українкою і в них стосунки, коли разом страх переноситься трохи легше, ніж коли він сам сидів вдома.
Про кадровий потенціал на наступний сезон
Поки що розуміння немає, адже ми не знаємо бюджету. Як тільки у нас буде це розуміння, тоді ми будемо визначатись, як ми хочемо грати далі, яких гравців ми хочемо бачити. Мені здається, нам трохи не вистачало гравців, які мають вплив на гру. У нас в цьому сезоні таких досвідчених гравців було три: Паша Буренко, Вадим Заплотинський та Брентлі Байнум. Мені хочеться, щоб в команді було трошки більше гравців, які мають вплив на гру і які можуть змінити хід гри за максимальної їхньої участі.
Позиції? Нам не вистачало центрового. Але я не хочу грати із центровим, який не рухливий. Мені більше подобається більш рухливий центровий з кидком, коли від нього є загроза. Нам не вистачало бігмена на позицію 4-5 номера з атлетизмом, динамічного гравця.
Discussion about this post